Білоперий пічкур Антипи - Romanogobio antipai Banarescu, 1953) (белопёрый пескарь Антипы, Danube delta gudgeon).

Білоперий пічкур Антипи (белоперый пескарь Антипы) – Romanogobio аntіраі (Banarescu) Морфологічні особливості: D III 8; A II 6; l. l. (40) 41-43 (44); Squ1 5-5,5, Squ2 3-4. Найбільша довжина тіла до 7,5 см (рис.14). Рис. 14. Білоперий пічкур Антипи Romanogobio аntіраі Тіло видовжене, відносно невисоке (найбільша висота тіла в риб завдожки 4,0-5,5 см складає 18,6 (17,9-20,7)% стандартної довжини тіла), дещо стиснуте з боків, вкрите середньою за розмірами лускою.

Очі дуже маленькі, їх діаметр складає 5,4% (4,9-5,8) довжини 39 тіла. У спинному плавці переважно 8 розгалужених променів. Між бічною лінією і початком черевного плавця розташовано 4 луски. Загальний фон забарвлення світлий, сірувато-жовтуватий. На боках тіла 7-8 заокруглених темних плямок. Біологія (як і морфологічні особливості та поширення) виду у водоймах України не вивчені. Відомо, що ця прісноводна донна жила риба віддає перевагу найглибшим ділянкам річок. Тримається на піщаних ґрунтах. Живиться донними безхребетними. Промислового значення не має, рідкісний вид. Потребує спеціального вивчення. В Україні відмічений лише одного разу в пониззі Дунаю (Одеська обл., Кілійський р-н, р. Дунай, квітень 1961 p., 2 екз., SL 69- 74 мм). За останні 40-45 років відомості про нові знахідки відсутні, що ставить питання про наявність цього пічкура в наших водах.